Макс Левін: незакінчений репортаж

2 квітня - всесвітній день інформування про Аутизм. І так склалося, що буквально за день до цього було підтверджено смерть чудового журналіста і Батька - Макса Левіна.

Одна з перших його статей про аутизм була про мою добру знайому - Олю Малікову і її доньку Лізу. Сама стаття вийшла 24 липня 2012 у інтернет-виданні "Лівий берег".

10 років пройшло і ось Ольга Малікова пише:

Сьогодні, 2 квітня, день розповсюдження інформації про аутизм. На цих фотографіях моя донька Ліза 10 років тому. У неї аутизм. Але на цих фото не тільки вона. За кадром неймовірний і талановитий Макс Левін. Він трапився у моєму житті майже одночасно з аутизмом моєї дитини і своїми проектами зміг показати мені інший бік моєї дитини, родини і мене самої. Це подарунок, який залишиться зі мною назавжди. Вчора цей пост я планувала з іншими словами. Я хотіла написати: "Макс, повернись живим. Я хочу щоб на фотках в моєму комп'ютері ти був би не тільки за кадром. Ми маємо зробити селфі". Сьогодні ці слова вже не мають значення. Від люті очі не навповнюються сльозами. Від люті на громадян росії, що цинічно вбили людину без зброї. Так, саме громадяни росії, а не путін, крємль чи навіть армія. Тому що цих "громадян" виховували інші російські громадяни - батьки, вчителі, близьки і друзі. І всі вони винні у смерті Макса і в тому, що відбувається з усіма нами. Сьогодні я не хочу розповсюджувати інформацію про аутизм. Сьогодні я хочу говорити тільки про злочини, що коїть росія і її громадяни у нашій країні і з нашими людьми!
Максе, спочивай спокійно!
Герої не вмирають!

https://www.facebook.com/olga.malikova.33/posts/3854141784710806

Трохи раніше він писав про Тетяну Параскеву і її родину, та її сина Ваню, 26 квітня 2012р.

Ще одна стаття була про мою родину - мого сина Кирила, Настю і про мене.
Вона вийшла 7 травня 2013 у "Лівому березі".

Ще одна стаття про табір для аутистів, Женю Панічевську і її сина Тімура, доньку Діну і дівчинку з росії Катю "Інколи краще торкнутися" 13 вересня 2013.

Макс висвітлював події у Врадіївці, коли міліцейські скоти зґвалтували жінку, ці події потім охрестили передвісниками Євромайдану.

Потім стався Євромайдан.

Я там працював волонтером, а Макс знімав. Ось фото Макса Левіна від 19 лютого 2014 року з Михайлівського Собору, де наша група волонтерів розкладає ліки, що тоннами несли громадяни.

Десь на Інститутській розстрілюють людей, а тут іде тилова робота і порятунок поранених.

Почалася війна.

На війні він потрапив в оточення під Іловайськом. Найбільша військова поразка Української армії, найбільші втрати і три журналісти, що чудом врятувалися.